 |
|
|
|
|
Діючі виставки
«Пластика лемківського різьблення».
Виставка із фондової колекції музею
|
Завдання даного проекту – ознайомити широкий загал і фахівців з музейною колекцією творів лемківських різьбярів, розкрити творчі пошуки професійних митців і народних майстрів родом з Лемківщини, які у своїх роботах спиралися на давні багаті традиції свого краю.
|
Музейна колекція нараховує 240 високохудожніх творів з круглої та рельєфної пластики, створених 38 авторами за період з другої половини 1940-х до кінця 1980-х років. Більша частина з них вперше представлена в досить повному обсязі в експозиції виставки. Це кращі роботи провідних представників лемківської школи художнього різьблення, мистецтво яких передавалося з покоління в покоління, зокрема, членів відомих родин: Одрехівських, Сухорських, Кищаків, Орисиків, Стецяків, Долинських, Красівських, Амбіцьких та окремих майстрів, таких як Антін Фігель, Василь Бенч, Іван Бердаль. Згадані автори проживали на території Північної Лемківщини у селах Балутянка, Вілька, Прусік, місті Криниця (південно-східний район Польщі), а після переселення в Україну оселилися переважно у Львівській і Тернопільській областях.
Найповніше в експозиції виставки буде репрезентована скульптура малих форм знаних митців. Це різна за тематикою та пластикою анімалістична скульптура, сюжетні композиції на літературні, історичні, етнографічні та побутові теми.
Також будуть представлені вироби з рельєфним та ажурним різьбленням − тарілки, таці, палиця, декоровані рослинним орнаментом і зображеннями тварин. Давня традиція виготовлення цих виробів зберігалася й у XX столітті.
|
|
|
|
«Авангард і модерн у народному мистецтві 1910–1930-х років»
Виставка із колекції музею
З 10 травня 2018 р. у Національному музеї українського народного декоративного мистецтва експонується виставка «Авангард і модерн у народному мистецтві 1910–1930-х років» із колекції музею.
Виставка презентує цікавий період творчого експерименту в мистецтві України початку ХХ ст., коли народні майстри працювали поруч із професійними художниками-новаторами. Кожний із представлених авторів – Ганна Собачко-Шостак і Параска Власенко із с. Скопці, Євмен Пшеченко та Василь Довгошия із с. Вербівка – народні майстри яскравого індивідуального самовияву, які віртуозно володіли лінією, ритмом, кольором.
Унікальні пам’ятки мистецтва у 1920-ті рр. були зібрані та збережені художницею Євгенією Прибильською, яка своє творче життя в Україні поєднала з килимовою майстернею А. Семиградової, організованою в с. Скопці (нині с. Веселинівка) Київської обл.
|
|
|
Вишивальну майстерню в с. Вербівка (Кам’янського повіту Київської губернії, поблизу м. Кам’янка) на початку ХХ ст. заснувала в своєму маєтку Наталія Давидова, яка у 1915 році запросила керувати художнім процесом у майстерні Олександру Екстер.
|
Обидві майстерні підтримували творчі зв’язки та неодноразово експонували свою продукцію на багатьох знакових для народного мистецтва України виставках у 1915 – 1925 рр.
У такому обсязі унікальні твори народних майстрів із Вербівки та Скопців в Україні ще не були представлені.
Акцент у доборі творів на виставку спрямовано на нові художні напрями, що панували на початку ХХ ст. як у західно-європейському, так і українському мистецтві: модерн, абстракціонізм, супрематизм та були одними з основних напрямів у роботі вербівської та скопецької майстерень.
Активна співпраця народних майстрів із професійними художниками, їхня спільна участь у виставках значно розширювали художній світогляд як майстрів, так і художників-професіоналів, удосконалювали їхній фаховий арсенал новими ідеями та спонукали до виявлення власної мистецької особистості, що в свою чергу призводило до глибоких культурних видозмін.
|
|
|
|
Виставка творів Марії Примаченко
з колекції Національного музею
українського народного декоративного мистецтва
в м. Турку (Фінляндія)
26 квітня 2018 року в м. Турку (Фінляндія) відбулося відкриття виставки творів Марії Примаченко з колекції Національного музею українського народного декоративного мистецтва.
Представлено 135 робіт 1930–1980-х років. Геніальна художниця створила власний мистецький стиль, в межах якого нескінченні варіанти декоративних, жанрових і пейзажних композицій з фантастичними птахами, звірами, квітами.
Виставка працюватиме до 2 вересня 2018 р.
|
|
|
|
|
|
|
|
Віталій Аркадійович Гінзбург (1938 - 2006)
Розширена експозиція творів
Віталій Аркадійович Гінзбург (1938 - 2006) – народний художник України – належить до плеяди провідних митців львівської школи художнього скла. Освіту здобув у Львівському політехнічному інституті на хіміко-технологічному факультеті зі спеціальності «технологія скла».
З 1960 року і до самого закриття підприємства працював на Львівському скляному виробничому об’єднанні «Райдуга». За його ініціативи на склозаводі було організовано цех мініатюрної скульптури зі склодроту, яку виготовляли завдяки формуванню над полум’ям газового пальника. Це фігурки звірів, птахів, риб, тварин, знаків зодіаку, які тиражувалися протягом тривалого часу. Художником були створені й авторські композиції зі склодроту завдяки цій техніці. До них належать «Чортова гута», «Скоморохи», «Склодуви», в яких відчувається поглиблене самобутнє сприйняття скла, різноманітний підхід у трактуванні образів. У традиційній гутній техніці вільного видування, у співдружності зі склодувом, виконані оригінальні об’ємно-просторові композиції «Джерело», «Спрага», «Початок», «Скло». Вони позначені витонченим смаком і тонкою колористичною гамою.
|
|
|
Композиція Літо. 1974. Комопзиція Лютневе цвітіння. 1978.
Новаторськими пошуками оригінальних форм та самобутністю художнього рішення позначені представлені в експозиції музею твори «Лютневе цвітіння» і «Літо». У першій композиції створено образ зимової природи завдяки тендітній формі та холодній гамі кольорів. Це прозорі вази із безбарвного скла зі світло-бузковими квітами та молочно-білими з блакитним відтінком листочками. В іншій композиції – яскраво-червоні пуп’янки квітів з крихітним метеликом, крильця якого оздоблені ажурним філігранним мереживом, викликають асоціації з образом спекотного літнього дня.
Досконало володіючи технологічними засобами, митець відтворював навколишній світ через призму власного сприйняття, знаходив особливе художнє рішення, яке притаманне саме йому. Художник віртуозно застосовував природні якості матеріалу, професійно оперував можливостями кольору і фактури скла.
Віталій Гінзбург – учасник міжнародних симпозіумів із гутного скла, які відбувались у Львові. Його твори експонувалися на багатьох художніх виставках як в Україні, так і за її межами. Творчий доробок художника зберігається у багатьох музеях, приватних колекціях в Україні та за кордоном.
З нагоди 80-річчя від дня народження митця в музеї представлено розширену експозицію його творів, що є даниною пам’яті і глибокої поваги до визначного майстра.
Термін експонування – до 28.08.2018 року.
|
|
Експозиція триватиме до 28 серпня 2018 року
|
|
Пам’яті видатного майстра кераміки Миколи Мельниченка
Розширена експозиція створена з нагоди вшанування пам’яті талановитого художника Миколи Якимовича Мельниченко.
|
|
Художник народився в 1935 році в селищі Требухів Київської області. У 1959 році закінчив Київське училище прикладного мистецтва, після чого рік працював на заводі «Художній керамік» в селищі Опішному на Полтавщині.
Микола Якимович досконало оволодів технікою гончарювання та підполивного розпису традиційних народних форм. Миски та глечики, макітри і тарелі, кухлі та зооморфні посудини, розписані ангобами та вкриті поливами, є справжніми творами мистецтва.
З 1961 року Микола Мельниченко працював у Центральній художньо-експериментальній лабораторії Головного управління народних художніх промислів, а з 1989 року – в Науково-дослідному центрі монументально-декоративного мистецтва Київського зонального науково-дослідного інституту експериментального проектування (Київ ЗНДІЕП) на посаді художника-майстра.
За час сумлінної праці проявив себе як яскравий, обдарований художник у галузі монументально-декоративної кераміки. Бездоганні гончарні форми посудин, декоративних ваз і тарелів майстер прикрашав розписом та чудової краси поливами, які сяють тонкими переливами багатьох відтінків червоного, золотавого, сріблястого, зеленого кольорів.
|
Роботи Миколи Мельниченка з 1964 року неодноразово брали участь у багатьох всесоюзних і республіканських виставках і конкурсах, отримували нагороди та премії. Твори художника прикрашають інтер’єри багатьох громадських будівель Києва, Білої Церкви, Енергодара та інших міст України. У колекції кераміки Національного музею українського народного декоративного мистецтва зберігається 19 робіт майстра, до яких приєднаються твори з виставочної експозиції.
|
|
|
|
 |
|
