Художник – це завжди посередник між Вічністю й людиною, йому дано відчувати і знати більше, він долучений до таїнства на ім’я “мистецтво”. Але ж і відповідальність у митця перед Богом і людьми подвійна – кому більше дано – на тому і тягар важчий. Саме такою долученою до краси і світу істини, до величі земної краси і нескінченності Всесвіту стала відома художниця Людмила Мєшкова.

     Людмила Іванівна Мєшкова - народний художник України. Народилась 1938 року в с. Великі Сорочинці на Полтавщині в сім’ї агронома. У 1962 році закінчила архітектурний факультет Київського інженерно-будівельного інституту. Як архітектор починала роботу в Софійському заповіднику, з 1964 року працювала в колективі керамістів Київ ЗНДІЕП. Саме знайомство з Ніною Іванівною Федоровою стало поворотним моментом на творчому шляху мисткині, а мистецтво кераміки - справою її життя.

     Фах архітектора та досвід роботи з керамікою допомагав Л.Мєшковій знайти цілісне рішення в оформленні інтер’єрів за участю декоративних елементів.

     Головні роботи художниці цього періоду: декоративний розпис на стіні хола у готелі “Київ” (1973), оформлення НДІ гігієни праці та профзахворювань (1973), Республіканського будинку кіно (1975-76), панно в залі ресторану та холів готелю “Русь” (1979-80), оформлення кафе Республіканського будинку архітекторів (1982-83), панно вестибюлю другого поверху головного корпусу Київ ЗНДІЕП (1983). В роботах втілено нові ідеї талановитого художника, який творить натхненно, еспериментуючи та вдосконалюючи майстерність.

     У 1980 році художниця отримала перемогу в Міжнародному конкурсі на право оформлення центрального холу штаб-квартири ЮНЕСКО у Парижі. Керамічне панно загальною площею 55 квадратних метрів має поетичну назву “Земля, флюиды жизни и расцвета мирам Вселенной посылай…”.

Понад два з половиною роки напружено працював колектив “софійської гончарні” над втіленням талановитого задуму митця. Головна ідея твору – довести людству думки про причетність до Всесвіту, про відповідальність за збереження тендітної земної краси. Блакитний світ Землі, зібраний в єдиний промінь, спрямований далеким світам, націлений у безкінечність, щоб розповісти Всесвіту про велич і красу Землі. Це необхідно землянам для розуміння свого місця в Космосі та Вічності.

     Л.Мєшкова – тонкий майстер керамічного живопису. Для її масштабних і камерних панно характерні злагодженість і стрімкість композиції, вишуканість кольорової палітри. Керамічні картини ніби дихають, прозорі напівтони фарб бринять, випромінюючи світ і тепло. Добро, надія, віра – головні теми в творчості мисткині. І тому її роботи співзвучні людям, які здатні думати, відчувати та співчувати. Гармонійна єдність розуму та краси – провідна мелодія творів художниці.