Яскравою особистістю серед майстрів «софійської гончарні» постає народний майстер Кацимон Степан Юхимович, роботи якого вирізняються власним стилем.

Народився Степан Юхимович 28 жовтня 1907 р. в селі Нові Петрівці Вишгородського району Київської обл. Освіту він здобув нижчу – 3 класи сільської школи, адже не було часу вчитися – праця на землі вимагала молодих чоловічих рук. Степан милувався природою рідної землі, а багаті народні традиції Київщини заохочували талановитого юнака до творчості. Саме у рідному селі проявилися його бажання та здібності до одного з найдавніших ремесел людства – гончарства. Вже зрілою людиною з вдячністю згадував Степан Юхимович гончара села Нові Петрівці Івана Веретельного, якого вважав своїм вчителем в галузі керамічної скульптури.

Степан Кацимон. Художник М.І.Бурячек. З архіву Ніни Федорової. Архів-музей літератури і мистецтва України, спр.1113 оп.1 Публікується вперше.

У 1935 році Степан вирішив зайнятися гончарством професійно. Ново-Петрівський цегляний завод став його першим офіційним місцем роботи. Протягом 30 років майстер працював на Петровських цегляних заводах у м. Києві, на Київському квітково-декоративному комбінаті, пройшов шлях від звичайного гончара до майстра майолікових виробів. Вже зрілим і досвідченим гончарем повернувся Степан Юхимович до рідного села.

Саме тут у 1965 році знайшла його Ніна Іванівна Федорова і відразу ж запропонувала роботу в Кераміко-експериментальній майстерні м. Києва, діяльність якої потребувала постійної роботи майстрів поруч з професійними художниками та архітекторами.

Гостра потреба у досвідчених майстрах постала ще й тому, що не стало заслуженого майстра народної творчості Є. С. Желєзняка, який працював у майстерні 17 років, а інший майстер народної творчості, Ф. І. Олексієнко, за станом здоров’я не міг працювати за станком.