|
Пошук
Музейний проект "Софійська гончарня" передбачає:
- Регулярний випуск на музейному сайті публікацій, присвячених діяльності творчого осередку "Софійської гончарні". (Лютий- червень 2007 р.)
 |
 |
Народні майстри та художники експериментальної майстерні:
|
- Виставку з фондової колекції робіт всіх митців майстерні. Експонування оригінальних документів про діяльність творчого осередку. (Червень 2007 р.)
- Організацію та проведення Вечора пам’яті за участю всіх художників, науковців, письменників, діячів культури, які безпосередньо спілкувалися з творчим осередком або працювали в ньому. (Червень 2007 р.)
- Видання афіші та запрошень до Вечора пам’яті. (Травень 2007 р.)
- Видання фотоальбому про творчий доробок художників експериментальної майстерні. (Осінь 2007 р.)
|
|
 |
 |
 |
 |
|
|
Експериментальна майстерня. Творчий осередок. До 100-річчя Н.І.Федорової. |
|
 |
 |
 |
 |
Степан Кацимон
Яскравою особистістю серед майстрів «софійської гончарні» постає народний майстер Кацимон Степан Юхимович, роботи якого вирізняються власним стилем.
Народився Степан Юхимович 28 жовтня 1907 р. в селі Нові Петрівці Вишгородського району Київської обл. Освіту він здобув нижчу – 3 класи сільської школи, адже не було часу вчитися – праця на землі вимагала молодих чоловічих рук. Степан милувався природою рідної землі, а багаті народні традиції Київщини заохочували талановитого юнака до творчості. Саме у рідному селі проявилися його бажання та здібності до одного з найдавніших ремесел людства – гончарства. Вже зрілою людиною з вдячністю згадував Степан Юхимович гончара села Нові Петрівці Івана Веретельного, якого вважав своїм вчителем в галузі керамічної скульптури.
Степан Кацимон. Художник М.І.Бурячек. З архіву Ніни Федорової. Архів-музей літератури і мистецтва України, спр.1113 оп.1 Публікується вперше.
|
|
|
 |
|
|  |
У 1935 році Степан вирішив зайнятися гончарством професійно. Ново-Петрівський цегляний завод став його першим офіційним місцем роботи. Протягом 30 років майстер працював на Петровських цегляних заводах у м. Києві, на Київському квітково-декоративному комбінаті, пройшов шлях від звичайного гончара до майстра майолікових виробів. Вже зрілим і досвідченим гончарем повернувся Степан Юхимович до рідного села.
Саме тут у 1965 році знайшла його Ніна Іванівна Федорова і відразу ж запропонувала роботу в Кераміко-експериментальній майстерні м. Києва, діяльність якої потребувала постійної роботи майстрів поруч з професійними художниками та архітекторами.
Гостра потреба у досвідчених майстрах постала ще й тому, що не стало заслуженого майстра народної творчості Є. С. Желєзняка, який працював у майстерні 17 років, а інший майстер народної творчості, Ф. І. Олексієнко, за станом здоров’я не міг працювати за станком.
|
Так в плеяді талановитих майстрів Кераміко-експериментальної майстерні засяяла ще одна зірка − Кацимон Степан Юхимович. Саме тут, у теплій товариській атмосфері розкрилась його особистість як митця.
Асортимент художніх виробів майстра досить різноманітний: декоративний посуд, вази, попільнички, народні іграшки – „свищики”.
Музей українського народного декоративного мистецтва володіє невеликою кількістю робіт майстра (близько 20), кожна з яких по-своєму цікава та оригінальна.
З великим відчуттям гумору створював С. Ю. Кацимон своїх кумедних фантастичних істот − „чортиків”, у кожному з яких вгадується сутність і звички людини. Ось два друзяки зібралися весело погомоніти, а ось іще один, наче уважний співбесідник, закинувши ногу на ногу і зручно склавши руки, очима запитує: „Ну, що там у тебе? Давай, розповідай.” У всесвітньовідомому музеї чортів у Прибалтиці (філіал Каунаського художнього музею) зберігається і один чортик роботи С. Ю. Кацимона, подарований ним особисто у 1970-х роках.
Полюбляв майстер також ліпити іграшки у вигляді тварин: барани, воли, козлики, олені, коні, корови.
Твори Степана Юхимовича Кацимона викликають позитивні емоції. Вкриті кольоровими поливами, вони виглядають яскраво та святково.
Людмила Тихонова
Content-type: text/html
CGI Error
CGI Error
Cannot open file 'msid_DB': No such file or directory
| |