Початок ->Виставки ->Мистецтво Уічоль

  EN

Мистецтво Уічоль

Пошук


Усі представлені виставки

     

     

     “Можна стверджувати, що народ уічоль є народом з художнім сприйняттям світу. Це впадає в очі при погляді на широкий спектр естетичних предметів, які вони виготовляють: їх привабливі костюми, декорування розписних мисок, виготовлення стріл, плетіння корзин, різноманітні текстильні вироби або навіть спосіб фарбування лиця перед початком свого паломництва”.

Маргарита де Орельяна

Маргарита де Орельяна, мексиканка, історик і видавець, директор видавництва «Мистецтва Мексики».

     Посольство Мексики в Україні у Національному музеї українського народного декоративного мистецтва представляє виставку «Мистецтво Уічоль».

     Уічолі – уіхарітарі (wixaritari) або уіхаріка (wixarika) – мексиканська народність, яка зуміла захистити свою давню культуру і відкритися взаємодії з зовнішнім світом. Особливо в останні десятиріччя майстри розвинули нові форми художнього відображення, досягнувши вражаючих результатів. Наприклад, народилися естетичні форми, які поєднують давнину і сучасність і демонструють, що уіхарітарі мають живі та динамічні традиції.

Натисніть, щоб одержати збільшене зображення.

Паскуаль Лопес Рамірес, народний майстер із спільноти уічолів Пуерто Гуамучіль

Натисніть, щоб одержати збільшене зображення.


     Мистецтво уічолів є унікальним серед культурного розмаїття більш ніж 60 народностей, які співіснують у Мексиці. Воно унікальне своїми вишуканими вишивками і текстильними виробами, а також витонченістю своїх ритуальних предметів, прикрашених бісером, які властиві для художніх виробів і різноманітних предметів уічолів.

     Народне мистецтво Мексики багатогранне. Воно тісно пов’язане з культурними особливостями життя селян, кварталів міської бідноти, багаточисельних індійських етносів. Воно увібрало в себе всі впливи, яких зазнала країна упродовж століть і є сплавом різних культурних традицій: європейської, арабської, народностей майя та ацтеків. І це надає творам власного неповторного колориту.

     Як і твори народного мистецтва України, вироби мексиканських ремісників виготовляються здебільшого в домашніх умовах для власних потреб і використовуються як предмети повсякденного користування, а також мають естетичне або ритуальне призначення.

     На церемонії відкриття був присутній Паскуаль Лопес Рамірес, народний майстер із спільноти уічолів Пуерто Гуамучіль, штат Дуранго. Він оволодів даним мистецтвом, навчаючись безпосередньо у майстрів Уіхаріка, та був Губернатором спільноти уічолів і Служитель при Хікарерос (Jicareros) під час церемоній уіхаріка (Хікареро є повіреним однієї із священних чаш, що зберігаються в різних святилищах церемоніального центру). Його роботи відображають космогонію та традиції народу Уічоль у вигляді декоративного відтворення кукурудзи, орла, оленя, пейоте (кактус), квітів, скорпіонів, зміїв та багатьох інших форм і образів.

     Виставка дає можливість наблизитися до розуміння самобутності країни, неначе перенестися до далекої Мексики, побачити її, відчути, доторкнутися до неї.

Натисніть, щоб одержати збільшене зображення.


Натисніть, щоб одержати збільшене зображення.

Натисніть, щоб одержати збільшене зображення.

Фрагмент експозиції.   

Натисніть, щоб одержати збільшене зображення.

Фрагменти експозиції    

Натисніть, щоб одержати збільшене зображення.

Натисніть, щоб одержати збільшене зображення.

Натисніть, щоб одержати збільшене зображення.

Натисніть, щоб одержати збільшене зображення.

Фрагмент експозиції.   

Натисніть, щоб одержати збільшене зображення.


Натисніть, щоб одержати збільшене зображення.

Натисніть, щоб одержати збільшене зображення.


Натисніть, щоб одержати збільшене зображення.

Натисніть, щоб одержати збільшене зображення.


Натисніть, щоб одержати збільшене зображення.

Натисніть, щоб одержати збільшене зображення.


Натисніть, щоб одержати збільшене зображення.

     

Фото Миколи Мандрича

Уічолі

      Уічолі традиційно займають територію, розташовану в горах Західна Сьєрра-Мадре, в прикордонній зоні між штатами Халіско, Наяріт, Дуранго і Сакатекас.

      Деякі антропологи дізналися про цю культуру в XIX сторіччі. Вона відразу ж завоювала увагу дослідників своїми вишуканими вишивками і текстильними виробами, а також витонченістю своїх ритуальних предметів, серед яких виділяються кам'яні скульптури, обітні стріли (стріла, виконана у відповідності до обітниці) і розписні миски, прикрашені бісером.

      Починаючи з 1960 року знання про уічолів і їх мистецтво почали поширюватися більше завдяки виникненню центрів народної майстерності за межами гірської місцевості в штатах Наяріт, Халіско, Сан Луїс Потосі, місто Мехіко і Нуево Леон.

      Витвори мистецтва уічоль водночас продовжують традицію живопису доколумбівських старовинних рукописів і зав'язують діалог з модерними і сучасними художниками, такими як Кандинській, Міро і Харінг. Можливо, величезна привабливість їх картин має коріння в цій подвійній властивості. Але на відміну від передових майстрів, які черпають натхнення в етнічному стилі задля відновлення старовинної естетики, що вважається втраченою, саме мистецтво уічоль зберігає індоамериканську старовину і висловлюється сучасною мовою, що виходить за рамки імітації всього доколумбівського.

      Найчастіше мистецтво уічоль характеризували як шаманське мистецтво через присутність пейоте чи інших рослин галюциногенів в іконографії, або через форми його вираження в різних зразках цього мистецтва. Релігія уічоль зберігає сформовану міфологію і складну церемоніальну систему. В цьому сенсі деякі витвори мистецтва уічоль все-таки мають ритуальні і шаманські особливості, але не завдяки контексту їх використання, а тому, що вони є продуктом фантазування самого митця.

      Для уіхаріка кожний образ є могутньою істотою з власною волею. Йдеться про богів, які створюють всесвіт в той самий момент, в який вони відображаються в роботі. Створення витвору мистецтва має на увазі взяті на себе зобов'язання брати участь в обрядах і паломництві традиційної релігії.

      Світогляд уічолів являє собою своєрідну невидиму завісу, яка відокремлює непосвячених від посвячених: недоступна для одних і здолана іншими.

Йоханнес Нейрат

Йоханнес Нейрат (Відень, Австрія, 1965 р.). Дослідник Національного інституту антропології та історії Мексики. Куратор Залу «Гран Наяр» Національного музею антропології. Починаючи з 1992 року він здійснює польову практику серед народностей уічоль і кора. Вибірка з тексту, що був опублікований в журналі «Мистецтва Мексики», номер 75, 2005 рік.

     

Матеріали мистецтва уічоль

     

      Уічольські образи виникають з ритуального мистецтва, особливо з обітних предметів, таких як розписні миски шукуріте (xukurite) і маленькі таблички уеуійа (wewiya) з образами, виробленими з ниток. Не кожна традиційна техніка використовується в кустарному промислі.

      Живописне зображення є однією з технік, зарезервованих за ритуальною сферою, яка може бути виконана на різних типах поверхні.

      Для обітних стріл використовується окрема фарбувальна речовина червоного кольору і «темного», який може бути синім або чорним. Дизайн предметів відповідає гарячим благанням, надісланим богам з їх допомогою.

      Скульптура також є ритуальною: як рельєф на дисках жертвопринесення тепаліте (tepalite), так и фігури божеств і священних тварин, особливо коли вони зроблені з каменя.

      Декорування ідолів виконується зазвичай за допомогою ниток і бісеру і періодично оновлюється. Проте предмети, покриті у своїй сукупності різнокольоровими рядками або нитками, найчастіше є кустарними виробами.

      Уічолі віддають перевагу текстильним технікам і аплікаціям попри майстерність, досягнуту у живопису і скульптурі. Серед перших можна навести в якості прикладу пальмове плетіння, що застосовується в капелюхах. Двокольорові торбинки і пояси, які є частиною традиційного вбрання уічолів, тчуть на дощечках з ниток або овечої шерсті. Сумки і одяг з полотна прикрашаються вишивкою хрестиком з різнокольорових ниток або золотою вишивкою; особисті аксесуари (намиста, браслети, сережки) виготовляються з нанизаного бісеру.

      Аплікації виконуються різноманітними матеріалами, зазвичай різнокольоровими, що закріплюються за допомогою воску на двохрозмірних або трьохрозмірних предметах. Що стосується церемоніальних предметів, найбільш типовою основою є деревина і висохла затверділа гарбузова кора булє (bule).

      Виготовленню ритуальних предметів і тих, що призначаються для продажу, притаманні значні відмінності: миски кустарного промислу, на відміну від ритуальних, демонструють більш яскравий спектр кольорів, мають повністю орнаментовану поверхню і дизайн, які підпорядковані принципам симетрії і геометрії і в багатьох випадках гексагональні. У виробах, виготовлених на продаж, зображення розташовуються на поверхні у спосіб, схожий на той, що можна побачити на вишивках хрестиком, що виконують жінки. На відміну від цього, ритуальні предмети не наслідують геометрізацію виробів кустарного промислу.

      Такі матеріали як віск, бісер, шерсть і бавовна освячують церемоніальні предмети і приношення. Наприклад, бісер є символом води; тому він покриває внутрішню поверхню мисок, які являють собою прекрасну ємність для води. Сьогодні бісер є священним серед уіхаріатарі (wixariatari), зокрема для жінок, які вміють виробляти ритуальні розписні миски “бісер означає життя”. Ці маленькі кольорові намистинки також порівнюються з зернятками кукурудзи і є предметами ритуального використання, яке може здійснюватися задля очищення.

      Найбільш успішними художніми виробами є картини з ниток, які відображають символи і міфологію уікаріка (wikarika). Вони також підтримують символізм, як і текстильні вироби. Космогонічна міфологія Гран Наяр (Gran Nayar) розповідає, що світ - це полотно, вироблене з волосся первинної богині. Для виготовлення картин майже незмінно використовуються фанерні таблички і віск з Кампече. Спочатку замішується віск і накладається на всю поверхню таблички. Потім наносяться лінії ескіза. Аплікація ниток починається з країв, які зазвичай формуються трьома різнокольоровими смугами. Після цього накреслюються контури зображень і, на завершення, ці зображення заповнюються. Митець ставить свій підпис на зворотній стороні таблички, де, окрім цього, він зазвичай пише коротке пояснення символізму своєї роботи.

     

Йоханнес Нейрат, Олівія Кіндл

Йоханнес Нейрат (Відень, Австрія, 1965 р.). Дослідник Національного інституту антропології та історії Мексики. Куратор Залу «Гран Наяр» Національного музею антропології. Починаючи з 1992 року здійснює польову практику серед народностей уічоль і кора.

Олівія Кіндл (Париж, Франція, 1969 р.). Дослідник Інституту антропологічних досліджень Національного Автономного Університету Мексики.

Вибірка з тексту, що був опублікований в журналі «Мистецтва Мексики», номер 75, 2005 рік.

     

На відкритті виставки

Натисніть, щоб одержати збільшене зображення.

Натисніть, щоб одержати збільшене зображення.

     

      Content-type: text/html CGI Error

CGI Error

Cannot open file 'msid_DB': No such file or directory


 

На початок





Початок ->Виставки ->Мистецтво Уічоль


© 2011 Національний музей українського народного декоративного мистецтва. Умови використання матеріалів