|
Усі експонати
Іконостасна скульптура Архангела Михаїла XVIII ст.
Ікона «Успіння Пресвятої Богородиці»
Панно Марії Буряк «Перед святом»
Фігурна посудина “Лев” (1977) дибинецького гончаря, заслуженого майстра народної творчості України Михайла Тодосовича Тарасенка (1921-1995)
Фотоальбом 1901 року, подарований громадськістю Полтави О.О.Русову (травень 2015 р.)
Тетяна Мисковець (1957 – 2012). Диптих «Благовіщення» (квітень 2015 р.)
О. В. Триколенко. Картина-портрет «Пам’яті Ольги Рапай-Маркіш» (березень 2015 р.)
Чашкa з гербом саксонських королів (лютий 2015 р.)
Чайник з історією... (січень 2015 р.)
Антон Штепа. Скульптурна композиція «Йшов кобзар до Києва та й сів спочивати...»
Микола Трегубов. Скульптурна композиція «Пам’яті Кобзаря»
Омелян Желєзняк. Скульптурна композиція “Сон”
Андрій Сухорський. “Перебендя з поводирем”(1964 р.)
Панно на склі Івана Сколоздри «Садок вишневий коло хати» (1988 р.)
Декоративна ваза до 150-річчя від дня народження Т.Г.Шевченка(червень 2014 р.)
Декоративний таріль «Росли укупочці, зросли…» (травень 2014 р.)
Декоративне кришталеве блюдо «Реве та стогне Дніпр широкий» (квітень 2014 р.)
Гобелен І.С. та М.Т. Литовченків «Т.Г. Шевченко і Україна» (березень 2014 р.)
П.П.Верна. Скульптурна композиція «Мені тринадцятий минало...» (лютий 2014 р.)
Вишитий рушник, присвячений 100-річчю від дня смерті Т. Г. Шевченка. 1961 р. (січень 2014 р.)
Виїзні сани XIX ст.(січень 2013 р.)
Куманець із зображенням змій (лютий 2013 р.)
«Бариня». Керамічна скульптура (березень 2013 р.)
Напрестольний хрест Ларіона Іваницького 1576 року (квітень 2013 р.)
Вишитий бісером чохол на сидіння дивану XVIII – поч. ХІХ ст. (травень 2013 р.)
Кубок з накривкою князя Михайла Сервація Корибута-Вишневецького 1730-х років (червень 2013 р.)
Оксана Грудзинська. Декоративне панно станції київського метро “Хрещатик” (липень 2013 р.)
Золототканий шовковий слуцький пояс XVIII ст.(серпень 2013 р.)
Килим 1831 р. з Полтавської губернії (вересень 2013 р.)
Супова ваза від чайно-столового сервізу з монограмою «LK» 1815 року (жовтень 2013 р.)
Картина народного художника України К. В. Білокур «Будьте здорові, з урожаєм!» 1954 р.(листопад 2013 р.)
Ікона Святого Миколая ХІХ ст.(грудень 2013 р.)
|
|
Музейним експонатом вересня 2015 р. визначено іконостасну скульптуру Архангела Михаїла XVIII ст., представлену в постійно діючій експозиції музею.
|
|
Про походження пам’ятки відомо, що надійшла вона до музейної збірки у 1913 р. з села Сотники колишнього Канівського повіту Київської губернії. Різьблений образ Архангела міг знаходитися в іконостасі Свято-Михайлівської церкви, яка була зведена у селі не пізніше 1740-х рр. Ці свідчення про “старий” дерев’яний храм збереглися у праці Л. Похилевича “Сказания о населенных местностях Киеской губернии, или Статистические, исторические и церковные заметки о всех деревнях, селах, местечках и городах, в пределах губернии находящихся”, надрукованої у типографії Києво-Печерської лаври 1864 р. Але там відсутній опис церковного іконостасу, немає даних про його виконавців. Лише за стильовими ознаками скульптури можна стверджувати, що створено її було одночасно з будівництвом храму в період розквіту барокового мистецтва у середині XVIII ст.
У високих іконостасах, тип яких сформувався наприкінці XV ст. і став поширеним у XVII – XVIII ст., вагомого значення набула ажурна рельєфна різьба. Виготовлення іконостасів з XVI ст. стає окремою галуззю цехової організації. В іконостасі нові об’ємні декоративні елементи набули самостійного значення. Широко використовувалися в ньому такі конструктивні частини, як колонки, карнизи, кронштейни. Мотиви ажурного різьблення у вигляді виноградної лози, акантового листя, квітів, плодів, також картуші, рельєфні та скульптурні зображення янголів суцільно вкривалися золоченням або поліхромним розписом. У дерев’яних церквах України високі різьблені іконостаси мали особливе значення. Їхня архітектурна побудова була спрямована у височінь разом з усіма лініями та формами храму.
Спочатку рельєфні, пізніше скульптурні зображення входили до загальної архітектоніки іконостасів. Розвивалося мистецтво церковної скульптурної пластики. До останньої можна віднести і зображення Архангела Михаїла.
Серед Архангелів – благовісників Бога – Михаїл постає воєводою Небесних Сил, поборником (захистником) Слави Божої. Йому співається в ікосах (рядках церковного піснеспіву): “Радуйся, закона служителю”. Найчастіше образ його присутній у композиції “Деісус” (з давньо-грецької – “Моління”) разом з Архангелом Гавриїлом, до якого звертаємося: “Радуйся, благодати вестниче”. Ім’я Михаїл з давньо-єврейського означає “Хто яко Бог” або “Хто вищий за Бога?” і постає запитанням до всіх гонителів Світла і Правди Божих, на захисті яких він стоїть. Тому і зображують його воїном з мечем у військових обладунках, Архистратигом (з давньо-грецької – головокомандуючим) Небесного Воїнства. Цей тип зображення за візантійським каноном отримав розповсюдження у церковному мистецтві і відомий, наприклад, в композиції “Явлення архангела Михаїла Іісусу Навіну” XIII – XIV ст. Знайомі нам подібні іконографічні образи святих воїнів – великомученика Георгія, Дмитра Солунського, Іоанна Воїна, Федора Тірона, Федора Стратілата та багатьох інших.
Архангел Михаїл зображений молодим воїтелем в одязі римського центуріона (з латинської – сотника) у шоломі з плюмажем (прикрасою з високого пір’я). На панцирі – рельєфні маскарони у вигляді людського обличчя. Зелена туніка до колін з широкими рукавами декорована вертикальними смугами золотавого кольору. Червоний довгий плащ, пояс та “поножі” з рельєфним узором – атрибути влади та гідності.
У правій руці Архангела знаходився меч, який не зберігся. Не збереглися й крила, що, за аналогією з іншими пам’ятками, могли бути золотими, спрямованими вгору.
Ліва рука Архангела вирізьблена разом з круглим диском – “зерцалом”, на якому розміщений живописний образ Бога-Отця. У розумінні духовному – зерцало (або дзеркало) є відображенням Божого Світла, незбагненної таїни Всевишнього.
Зображення Архангела Михаїла виконане в техніці круглого різьблення по деревині, що доповнене поліхромним розписом на левкасній основі. Скульптуру завершує невисокий постамент з бічними прорізами, що могли використовуватися для закріплення її в іконостасі.
У Національному художньому музеї України представлені ще кілька подібних сульптур Архангела Михаїла. Паралелі можна провести також із скульптурою, що експонується у Білоцерківському обласному краєзнавчому музеї.
Наталія Денисенко
На заставці зображено фрагмент фрески з церкви Спаса на Берестові
| |