Різьблену обкладинку до альбому виконав відомий різьбяр Прокіп Федотович Юхименко (1870–1931). З іменами Федота та Прокіпа Юхименків (батька та сина) з с. Великі Будища, а також Якова Халабудного з с. Жуки, Якова Усика з Миргорода та Василя Гарбуза з Полтави пов’язують розквіт різьблення по дереву на Полтавщині у кінці ХІХ – початку ХХ ст.

     Федот Юхименко тримав невелику різьбярську майстерню, де виконував різні замовлення: скрині, сволоки, вози, сани, різьблені форми для кахлів тощо. Різьбив із сином наличники для сільських хат. Ще 1896 року майстер відправив на промислову і художню виставку до Нижнього Новгорода різьблені меблі та рельєфні картини.

     Першими роботами Прокопа Юхименка були дерев’яні тарілки для хліба, різьблені скриньки для намиста. Після знайомства з барельєфними композиціями

     Л. Позена на пам’ятнику І. Котляревському у Полтаві він захопився об’ємною і рельєфною різьбою. Виконав різьблені двері, панелі стін і стільці для будинку поміщиці О. Рахманової у с. Вейсбахівка (тепер Білоричиця) на Чернігівщині; різьблену стелю та камін у палаці князя В. С. Кочубея (зруйнований у 1918 р.) у с. Диканька, меблі для поміщиків Хрульова та Іловайського.

     Прокіп Юхименко добре знав народне мистецтво, його орнаментику, мав велику колекцію тканин, вишивок, пряничних форм. У роботі користувався натурою, робив попередні начерки. Архітектор В. Кричевський, автор проекту будинку Полтавського земства (нині Полтавський краєзнавчий музей, збудований у 1902–1907 рр.) саме

     П. Юхименка запросив виконати у ньому різьблення на масивних вхідних дверях, поруччях на галереях і на стільцях.

     У 1928–1931 роках Прокіп Юхименко викладав різьблення в Полтавському технікумі промислової кооперації.

     На обкладинці альбому вирізьблено сцену зустрічі двох чоловіків під розлогим дубом на тлі сільського пейзажу. Чоловіки зображені за неспішною бесідою, що прочитується у їхніх спокійних позах і жестах рук. Одягнені вони у короткі приталені свитки та широкі штани, заправлені у високі чоботи. На голові в одного – смушева шапка, у другого – картуз. Чоловік, що стоїть праворуч, зображений з люлькою у правій руці, а ліва рука його співбесідника заведена за голову. Обидва спираються на палиці.

     Ретельно вирізьблено листя дуба з широкою кроною, структуру його стовбура, край житнього поля, млин на горизонті, сільські хати, а на передньому плані траву і квіти «дзвіночки». Сюжетне зображення, відтворене реалістично, обрамовує широка кайма з геометричним орнаментом, що нагадує вишивку.

     У верхній частині центрального поля вирізьблено: «А. А. Русову 1876 – 1901». У нижній: «Від щиро шануючих полтавців». Уздовж правої сторони: «В. Будище. Прок. Єфименко».