Антон Штепа. Скульптурна композиція «Йшов кобзар до Києва та й сів спочивати...»


ПочатокМикола Трегубов. Скульптурна композиція «Пам’яті Кобзаря»

Усі експонати

Проект «Музейний експонат місяця» 2014 року
присвячений 200-річчю від дня народження Т. Г. Шевченка

     Музейним експонатом листопада 2014 р. визначено скульптурну композицію «Йшов кобзар до Києва та й сів спочивати...» знаного народного майстра художнього різьблення по дереву Антона Гнатовича Штепи (1903 – 2005).

Натисніть, щоб одержати збільшене зображення.

А. Г. Штепа. 1980-ті рр.

     З’явився на світ Антон Штепа у поліському селі Сваричівка на Чернігівщині, яке розкинулося на мальовничих берегах річки Удай. У родині з діда-прадіда займалися виготовленням виробів з деревини, зналися на теслярській, столярній, бондарській справах. Цю майстерність успадкував й А. Г. Штепа. Він мав не лише вправні руки, а й яскраву творчу вдачу, був наділений багатьма здібностями. Найбільше його талант виявився в образотворчому та декоративно-ужитковому мистецтві. Особливої уваги заслуговує скульптурна пластика майстра – багатофігурні жанрові композиції, портретні зображення національних героїв, класиків української літератури. Насамперед, він захоплювався шевченкіаною. Серед робіт з цієї тематики у збірці Національного музею українського народного декоративного мистецтва зберігаються: «Портрет Т. Г. Шевченка» (1973), скульптурні композиції – «Йшов кобзар до Києва та й сів спочивати» (1966), «А он розпинають вдову за подушне...» (1971), «Останні хвилини життя Катерини» (1974), «Циганка гадає Катерині» (1974), «У Крим по сіль» (1975), «Ой, не п’ються пива-меди...» (1978); барельєфи – «І мене в сім’ї великій...» та «Над сином сидя задрімала...» (1967).

     Одним з ранніх творів Антона Штепи є двофігурна скульптурна композиція «Йшов кобзар до Києва та й сів спочивати» 1966 р., що виконана за мотивами соціально-побутової поеми Т. Г. Шевченка «Катерина». За назву композиції обрані рядки з цього відомого ліро-епічного твору, присвяченого поету Василю Андрійовичу Жуковському (1783 – 1852).

Натисніть, щоб одержати збільшене зображення.

 
Скульптурна композиція “Йшов кобзар до Києва та й сів спочивати”. 1966.
Дерево, різьблення.

Натисніть, щоб одержати збільшене зображення.

Натисніть, щоб одержати збільшене зображення.

 
Фрагменти скульптурної композиції “Йшов кобзар до Києва та й сів спочивати”. 1966.
Дерево, різьблення.

     У проникливих образах співаючого сліпого кобзаря та сина Катерини – Івася, який зображений на повний зріст біля нього, простими засобами переданий драматизм життя, трагічність людських доль. «Старий кобзар Ісуса співає», «торбинками обвішаний його повожатий». Кряжиста постать кобзаря, який сидить з бандурою у руках, сповнена серьйозності, напруження. Круглолиций хлопчик у лівій руці тримає краєць хліба, а долоня його правої руки розкрита. Фігури розвернуті одна від одної, але композиційно об’єднані загальним рішенням. До основних стилістичних ознак твору належать деякі порушення пропорцій постатей, їхня статичність. Одночасно майстер приділяє увагу окремим деталям, наприклад, орнаменту, що імітує вишивку на сорочках.

     У творі майстер досяг монументальності, значущості образів за рахунок узагальненості форм, лаконічності силуетів. Вони приваблюють своєю наївністю та щирістю, у них відчувається самовіддана любов різьбаря до життя та людей.

Романова Т. О.
Денисенко Н. П.

 

На початок





ПочатокМикола Трегубов. Скульптурна композиція «Пам’яті Кобзаря»


© 2014 Національний музей українського народного декоративного мистецтва: Умови використання матеріалів