|
Усі експонати
Антон Штепа. Скульптурна композиція «Йшов кобзар до Києва та й сів спочивати...»
Микола Трегубов. Скульптурна композиція «Пам’яті Кобзаря»
Омелян Желєзняк. Скульптурна композиція “Сон”
Андрій Сухорський. “Перебендя з поводирем”(1964 р.)
Панно на склі Івана Сколоздри «Садок вишневий коло хати» (1988 р.)
Декоративна ваза до 150-річчя від дня народження Т.Г.Шевченка(червень 2014 р.)
Декоративний таріль «Росли укупочці, зросли…» (травень 2014 р.)
Декоративне кришталеве блюдо «Реве та стогне Дніпр широкий» (квітень 2014 р.)
Гобелен І.С. та М.Т. Литовченків «Т.Г. Шевченко і Україна» (березень 2014 р.)
П.П.Верна. Скульптурна композиція «Мені тринадцятий минало...» (лютий 2014 р.)
Вишитий рушник, присвячений 100-річчю від дня смерті Т. Г. Шевченка. 1961 р. (січень 2014 р.)
Виїзні сани XIX ст.(січень 2013 р.)
Куманець із зображенням змій (лютий 2013 р.)
«Бариня». Керамічна скульптура (березень 2013 р.)
Напрестольний хрест Ларіона Іваницького 1576 року (квітень 2013 р.)
Вишитий бісером чохол на сидіння дивану XVIII – поч. ХІХ ст. (травень 2013 р.)
Кубок з накривкою князя Михайла Сервація Корибута-Вишневецького 1730-х років (червень 2013 р.)
Оксана Грудзинська. Декоративне панно станції київського метро “Хрещатик” (липень 2013 р.)
Золототканий шовковий слуцький пояс XVIII ст.(серпень 2013 р.)
Килим 1831 р. з Полтавської губернії (вересень 2013 р.)
Супова ваза від чайно-столового сервізу з монограмою «LK» 1815 року (жовтень 2013 р.)
Картина народного художника України К. В. Білокур «Будьте здорові, з урожаєм!» 1954 р.(листопад 2013 р.)
Ікона Святого Миколая ХІХ ст.(грудень 2013 р.)
|
|
Проект «Музейний експонат місяця» 2014 року
присвячений 200-річчю від дня народження Т. Г. Шевченка
Експонатом серпня 2014 року визначена скульптура
Андрія Петровича Сухорського “Перебендя з поводирем” (1964 р.)
|
|
У композиції зображені на повний зріст сліпий музикант з кобзою і маленький хлопчик-поводир поруч з ним. Невеликі статичні фігури виконані впевненою рукою майстра лаконічними засобами й набувають монументальності та значущості. Глибину характерів розкривають окремі акценти, що виражені скульптором у деталях. Так, Перебендя має випрямлену спину. Його голова трохи піднята, а “сивий ус, стару чуприну вітер розвиває”. У постаті відчутні твердість й сила, а через образ передано внутрішню міць народного поета-співця, який “грає”, а його “серце по волі з Богом розмовля”. Зажурена дитина з усією довірою пригорнулася до нього й ніби слухає гру та спів. Зображення поводиря – “міхоноші” – це спогад про минуле кобзаря, бо й він був сиротою за змістом вірша Тараса Шевченка. А Перебендя – поет, його “серце щебече Господню славу, а думка край світа на хмарі гуля”. Він пам’ятає про колишнє й застерігає про майбутнє... Такими були загалом кобзарі, які зберігали серед свого братства традиції давнього духовного та світського співу й нерідко складали власні тексти дум та пісень.
Тамара Романова
Наталя Денисенко
|
|