Початок ->Подорож до Пархомівки


Пошук

Всі репортажі:

«Україна соборна»
ІІІ Міжнародний симпозіум художньої кераміки
м. Слов’янськ, 1 – 17 червня 2010 р.


Подорож до Пархомівки


Подорож до Корсуня


дефіле «Український народний костюм кінця ХІХ – початку ХХ ст.»


34-й міжнародний симпозіум з емалі.
Кечкемет, 23 липня - 3 серпня 2008.


Міжнародний семінар музейників у рамках проекту “МАТРА/ Музеї України”.
м. Харків, 8 - 13 червня 2008


Фестиваль скульптури, кераміки та гончарства.
Румазьер-Лубер, Франція.
16-18 травня, 2008.


Виставка творів Марії Примаченко в Тбілісі


Виставка “Український народний костюм” в Астані


"Подорож до Богданівки"


"Качанівка - 2007"


Вбрання для "Manneken Pis"
Як музей долучився до старовинної традиції




Подорож до Пархомівки




Натисніть, щоб одержати збільшене зображення.

     105 км на південь від Києва – і опиняєшся у фантастичному місці – невеличкому селі Пархомівка Володарського р-ну, що зажило слави завдяки розташуванню тут видатного втілення архітектурної думки – церкви Покрови Пресвятої Богородиці. Саме в цей куточок нашої Батьківщини пролягла дорога музейного колективу погожого осіннього дня 18 жовтня.

     До Пархомівки їхали заздалегідь підготовленими. В сучасному світі отримати інформацію про предмет зацікавлення досить просто. В науковій літературі, та й в Інтернет-мережі знайшлося чимало відомостей про село і його найбільшу гордість. Проте ніщо не може зрівнятися з враженнями й емоціями, які просто захоплюють, коли опиняєшся на площі перед церквою.

     Cлавою Пархомівка завдячує своєму власникові з кінця ХІХ ст. Віктору Федоровичу Голубєву – дійсному статському раднику, інженеру шляхів сполучення, людині високоосвіченій і знаній в Російській імперії. Небайдужий до долі підлеглих, Віктор Федорович всіляко дбав про благоустрій села. Його коштом було збудовано лікарню, гімназію для дівчаток і хлопчиків. Проте церковну споруду зведено вдячними нащадками вже по його смерті.

     Архітектурний комплекс Святопокровської церкви, будівництво якого тривало з 1903 по 1907 рр., нині об’єднує декілька споруд: власне церкву, будинок священика (на превеликий жаль, в аварійному стані), браму й огорожу, стилізовану під фортечні мури. Споруджено церкву на могилі В. Ф. Голубєва, що заповідав поховати себе в рідній Пархомівці. Авторство проекту Святопокровського комплексу належить архітектору В. О. Покровському, згодом відомому своїми роботами в Санкт-Петербурзі, Нижньому Новгороді, Римі, Лейпцигу, Гаазі.
Натисніть, щоб одержати збільшене зображення.

     

Натисніть, щоб одержати збільшене зображення.

     

     Спрямовані у блакитне небо бані Святопокровської церкви зустріли нас ще на під’їзді до Пархомівки. А ще тут надзвичайно привітні мешканці, які, за браком екскурсовода, залюбки поділилися своїми знаннями з історії рідного села.
Натисніть, щоб одержати збільшене зображення.

     

     Територія комплексу огороджена невисоким цегляним муром з покатою зеленою покрівлею. Ошатна брама відкриває вхід на подвір’я. І тут погляд захоплює велич церкви, яка домінує над усім навколишнім простором. Складається враження, що це не вона знаходиться в Пархомівці, а село розташувалося навколо неї.

Натисніть, щоб одержати збільшене зображення.

     

     Головні принади церкви – це поєднання елементів різних архітектурних стилів і незвичний характер її оздоблення. Зовні будівля прикрашена двома великими мозаїчними панно “Покрова Богородиці” та “Спас нерукотворний”, які створені за ескізами всесвітньо відомого художника М. К. Реріха, доброго приятеля В. Голубєва. Завдяки реставрації кінця 1980-х рр. церква та мозаїки чудово збереглися.
Натисніть, щоб одержати збільшене зображення.

     

Натисніть, щоб одержати збільшене зображення.

     

Натисніть, щоб одержати збільшене зображення.

     

     Під банею дзвіниці цегляною кладкою декоровано пояс з символічними зображеннями. Навіть з висоти людського зросту чітко проглядають зображення кліщів, драбини, молотка, змії, півня тощо.
Натисніть, щоб одержати збільшене зображення.

     

Натисніть, щоб одержати збільшене зображення.

     

Натисніть, щоб одержати збільшене зображення.

     

Натисніть, щоб одержати збільшене зображення.

     

     На подвір’ї комплексу привертає увагу невеличка капличка, а в ній – колодязь з чистою свяченою водою.
Натисніть, щоб одержати збільшене зображення.

     

Натисніть, щоб одержати збільшене зображення.

     

     Нині церква в Пархомівці діюча і підпорядковується Київському патріархату. Неподалік від неї споруджено невисокий пам’ятник: на круглому постаменті – постать поважного пана, а внизу красномовний напис “В. Ф. Голубєву від вдячних пархомівчан. 1993 р.”

     Особлива в Пархомівці і природа. Вона зустріла нас всіма барвами осені, тишею та чистим п’янким повітрям, якого так іноді бракує в нашій метушливій і завжди неспокійній столиці.
Натисніть, щоб одержати збільшене зображення.

     





Натисніть, щоб одержати збільшене зображення.

     На зворотному шляху проїжджали через Білу Церкву й охоче відвідали дендропарк “Олександрія”. Восени тут надзвичайно красиво й романтично: білі лебеді на спокійній воді ставків, плескіт дзвінких струмочків і тихий шепіт дерев навкруги, а під ногами стелиться барвистий килим з кленового листя. В розарії ще затрималося літо і просто неможливо пройти повз привабливий аромат троянд. Парк надзвичайно багатий видовою різноманітністю: багаторічні сосни Веймутова, тюльпанове дерево, декілька різновидів ялівцю та модрини, а північній вхід на територію проходить через найстарішу частину парку – віковічну діброву.

     Тож чергова прогулянка музейним колективом лишила гарні враження й видалася напрочуд змістовною та приємною. І не дивно, що по приїзді до Києва одразу почали міркувати над об’єктом наступної подорожі. Адже краси й хороших емоцій не буває забагато.

Натисніть, щоб одержати збільшене зображення. Натисніть, щоб одержати збільшене зображення.
Натисніть, щоб одержати збільшене зображення. Натисніть, щоб одержати збільшене зображення.
Натисніть, щоб одержати збільшене зображення.

     

Світлана Яценко
Фото Ірини Бекетової


Коментарі:

Надіслати коментар:

Всього коментарів: 2. Показано 2 коментарів з 1 по 2
Сторінки:  [1]    

2

Ім'я: Володимир

Email:  lopatinvladimir2013

5 вересня 2013р.
13:17

Пархомівка - це дійсно перлина українського мистецтва, стільки краси в одному місці мало де можна побачити. Хіба що Батурин мене вразив більше, особливо будинок Кочубея: http://museum-design.com.ua/news/5-kochubey-day-01
1

Ім'я: XXXXXX

18 листопада 2009р.
15:56

Ваш музей завжди влаштовує цікаві подорожі, екскурсії, чудовий колектив маєте.Бажаю натхнення, успіхів та нових звершень в українській культурі.

Ваше ім'я*:

E-mail:

Коментар* :          3000  знаків

* Поля, обов'язкові для заповнення

 

 

На початок





Початок ->Подорож до Пархомівки


© 2007 Музей українського народного декоративного мистецтва. Умови використання матеріалів