1904 року музей було перейменовано у Київський художньо-промисловий і науковий музей ім. государя імператора Миколи Олександровича.

     З цього часу колекція утвореного тут етнографічного відділу почала стрімко зростати завдяки надходженням з численних експедицій, які здійснювали по всіх губерніях України М. Біляшівський (перший директор музею) та Д. Щербаківський (завідувач історичного та етнографічного відділів), пожертвам меценатів і доброчинців.

     1906 року в залах музею було організовано Виставку прикладного мистецтва та кустарних виробів, яка в силу тогочасних обставин отримала офіційну назву – Перша південноросійська кустарна виставка. Вона представила 11 тисяч творів народного мистецтва та виробів кустарних артілей України, більша частина яких по закінченні виставки увійшла до музейного зібрання.

     З року в рік збірка зростала, і в 1911 р. пам’ятки етнографічного та художньо-промислового профілю складали понад 13 тисяч предметів, у 1925-му – понад 30 тисяч, у 1939-му – понад 52 тисячі. У цей час вона перебувала у складі колекції Державного музею українського мистецтва.

     У 1954 р. багатотисячне зібрання творів народного мистецтва та художньої промисловості було виокремлено у філію вищеназваного музею, яка розмістилась у приміщеннях Митрополичих покоїв та прилеглої до них Благовіщенської церкви на території Києво-Печерського історико-культурного заповідника. 1964 року філія перетворилася на Державний музей українського народного декоративного мистецтва.

     Музейна збірка нині презентує всі види народного декоративного мистецтва України: килимарство, ткацтво, вибійку, вишивку, кераміку, різьблення та розпис по дереву, художню обробку шкіри, рогу та металу, емалі, скло, фарфор, фаянс, писанкарство, народний живопис та іконопис. Це різноманітні за матеріалом, формою, декоруванням і призначенням предмети домашнього вжитку, перетворені руками талановитих майстрів на високохудожні мистецькі твори.

     Колекція щороку поповнюється роботами професіональних художників декоративного мистецтва, у яких простежуються використання усталених народних традицій і тенденція до створення складних просторових композицій образно-асоціативного змісту.

     Виставка дає можливість познайомитися лише з частиною унікальних творів, які мають визначну історичну та художню цінність. Багато з них експонуються вперше.

     На виставці показані предмети, що використовувались у побуті заможних верств населення, виконані на мануфактурах або у поміщицьких майстернях талановитими кріпосними майстрами. Серед них речі, вишиті технікою гладі білими нитками по батистовій тканині XVIII – початку ХІХ ст. (комірці та рукави суконь, сорочки, хусточки, серветки, покривала); оббивки сидіння дивана та стільця, вишиті бісером (кінець XVIII – перша третина ХІХ ст.) з маєтку поміщика Г. Тарновського (с. Качанівка, Чернігівська губернія); скатерть 1760 р., вишита кріпосними майстрами на честь приїзду в Глухів гетьмана К. Розумовського; килим з поховання гетьмана Д. Апостола (близько 1734 р.). Експонуються пам’ятки козацької доби: шовкові золототкані пояси XVIII ст., які носили козацька старшина та багаті міщани, люльки та порохівниці.

     Експонуються твори народного мистецтва, що надійшли до музейної колекції на початку ХХ ст. з експедицій, здійснених М. Біляшівським і Д. Щербаківським, з виставок 1906, 1909, 1911, 1917 рр., а також у подарунок від меценатів і просто шанувальників традиційної культури. Це килими, вишиті рушники, вибійчані тканини, побутові вироби з дерева, керамічні фігурні посудини, комплекси народного вбрання.

     Сьогодні колектив музею спрямовує свою роботу на збереження, вивчення й активну популяризацію унікальної мистецької спадщини українського народу та розвиток його багатовікових традицій.

Фрагменти експозиції

На відкритті виставки