|
Усі експонати
Ікона «Успіння Пресвятої Богородиці»
Панно Марії Буряк «Перед святом»
Фігурна посудина “Лев” (1977) дибинецького гончаря, заслуженого майстра народної творчості України Михайла Тодосовича Тарасенка (1921-1995)
Фотоальбом 1901 року, подарований громадськістю Полтави О.О.Русову (травень 2015 р.)
Тетяна Мисковець (1957 – 2012). Диптих «Благовіщення» (квітень 2015 р.)
О. В. Триколенко. Картина-портрет «Пам’яті Ольги Рапай-Маркіш» (березень 2015 р.)
Чашкa з гербом саксонських королів (лютий 2015 р.)
Чайник з історією... (січень 2015 р.)
Антон Штепа. Скульптурна композиція «Йшов кобзар до Києва та й сів спочивати...»
Микола Трегубов. Скульптурна композиція «Пам’яті Кобзаря»
Омелян Желєзняк. Скульптурна композиція “Сон”
Андрій Сухорський. “Перебендя з поводирем”(1964 р.)
Панно на склі Івана Сколоздри «Садок вишневий коло хати» (1988 р.)
Декоративна ваза до 150-річчя від дня народження Т.Г.Шевченка(червень 2014 р.)
Декоративний таріль «Росли укупочці, зросли…» (травень 2014 р.)
Декоративне кришталеве блюдо «Реве та стогне Дніпр широкий» (квітень 2014 р.)
Гобелен І.С. та М.Т. Литовченків «Т.Г. Шевченко і Україна» (березень 2014 р.)
П.П.Верна. Скульптурна композиція «Мені тринадцятий минало...» (лютий 2014 р.)
Вишитий рушник, присвячений 100-річчю від дня смерті Т. Г. Шевченка. 1961 р. (січень 2014 р.)
Виїзні сани XIX ст.(січень 2013 р.)
Куманець із зображенням змій (лютий 2013 р.)
«Бариня». Керамічна скульптура (березень 2013 р.)
Напрестольний хрест Ларіона Іваницького 1576 року (квітень 2013 р.)
Вишитий бісером чохол на сидіння дивану XVIII – поч. ХІХ ст. (травень 2013 р.)
Кубок з накривкою князя Михайла Сервація Корибута-Вишневецького 1730-х років (червень 2013 р.)
Оксана Грудзинська. Декоративне панно станції київського метро “Хрещатик” (липень 2013 р.)
Золототканий шовковий слуцький пояс XVIII ст.(серпень 2013 р.)
Килим 1831 р. з Полтавської губернії (вересень 2013 р.)
Супова ваза від чайно-столового сервізу з монограмою «LK» 1815 року (жовтень 2013 р.)
Картина народного художника України К. В. Білокур «Будьте здорові, з урожаєм!» 1954 р.(листопад 2013 р.)
Ікона Святого Миколая ХІХ ст.(грудень 2013 р.)
|
|
Музейним експонатом серпня визначено ікону «Успіння Пресвятої Богородиці» початку ХІХ ст.
|
|
Кінець земного життя Божої Матері та переселення її в Царство Небесне – одне з найдавніших, найважливіших і найбільш шанованих свят (день вшанування Успіння – 28 (15 за ст. ст.) серпня), що виникло в Єрусалимі приблизно в V ст. Тоді ж з'являється і перша іконографія.
Богородичний культ в Україні має глибоке коріння і був привнесений з Візантії. Тема Успіння у християнській Богородичній традиції займає особливе місце, оскільки воно, як і Воскресіння Христове, символізує перемогу над смертю і возвеличує неземне життя. Сам термін «успіння», на відміну від «смерті», більш ширше поняття, близьке за своїм змістом до “умиротворення”.
Згідно апокрифів, після Вознесіння Христового Богородиця залишилася під опікою апостола Іоанна. Вона часто приходила молитися до Гробу Господнього і під час одного з таких візитів архангел Гавриїл сповістив її про наближення зустрічі із Сином. З радістю сприйняла Марія цю звістку і попросила Господа зібрати біля себе апостолів. Ці перекази лягли в основу іконографічної традиції: зазвичай Богородицю зображують на ложі в оточенні 11 або 12 апостолів на чолі з Петром і Павлом, позад неї – фігуру Ісуса Христа, який тримає на руках душу Діви Марії у вигляді дитини.
Ікона, ймовірно, початку ХІХ ст. і походить із Західної України (атрибуція Шестакової О. І.). До музейної колекції надійшла 2005 року з Київської регіональної митниці.
Композиційно зображення на іконі складається з трьох частин. На передньому плані, з двох сторін, зображені Святий Антоній та Феодосій Печерські – покровителі Києво-Печерської лаври. По центру, навколо ложа Богородиці, двома групами розташовані 12 апостолів: шість – біля голови, п’ять – в ногах і один на задньому плані. Ложе, на якому упокоїлася Марія, складається з двох ярусів і нагадує мощевик, у нижній частині якого зображена велика книга темного кольору. Позад ложа – Ісус Христос, що тримає на руках сповите немовля. Обабіч нього два ангели з покровою на руках застигли в готовності прийняти душу Марії. У верхній частині – Бог-Отець з розпростертими руками. Подія відбувалася в домі Іоанна Богослова в Єрусалимі, тому на іконі присутні зображення архітектурних споруд. Композиція обрамлена широкою каймою, верхня частина ікони орнаментована квітами.
Марина Самойленко
|
|