Народилася Тетяна Григорівна в м. Красне Львівської області. Навчалася в Луцькій художній школі (1967 – 1970), Львівській академії мистецтв на відділенні художнього текстилю (1974 – 1979). З 1979 по 1999 рр. працювала дизайнером жакардових тканин на Дарницькому шовковому комбінаті. Також займалася викладацькою роботою в Національній академії образотворчого мистецтва та архітектури, Київському національному університеті технологій та дизайну, Київському державному інституті декоративно-прикладного мистецтва і дизайну ім. М. Бойчука. Тетяна Мисковець була членом Спілки дизайнерів та Національної спілки художників України, де була членом правління київського осередку та головою секції декоративно-прикладного мистецтва. Була ініціатором багатьох міжнародних мистецьких пленерів у різних куточках України, виставок, освітніх програм.

     Тема Благовіщеня – одна з центральних у мистецтві східних і західних церков. Вона завжди була об’єктом багатьох стильових і філософських інтерпретацій як у світовому, так і в українському мистецтві зокрема. Іконографія Благовіщеня починається з ранньохристиянських часів і розвивається в наступні періоди. Багато сучасних художників також звертаються до цього святкового та ліричного сюжету, в їх числі і Тетяна Мисковець.

     Не випадково художниця втілює цей сюжет у вигляді диптиху, тобто розділяє його на дві частини. Такий принцип зображення широко застосовувався у давніх візантійських пам’ятках і відомий вже з ХІ ст., коли дві частини розміщували на стовпах по боках від арки, яка вела до вівтарної частини храму. Пізніше такі зображення стали застосовуватись як майже обов’язковий елемент царських врат іконостасів.

     На лівій частині диптиху зображений Архангел Гавриїл, який витає над землею ледве торкаючись її ногою, в одній руці він тримає лілію – символ непорочності Діви Марії та чистоти духовних помислів, а інша піднята у благословляючому жесті. На правій частині – Діва Марія, повернута обличчям до Гавриїла, тримає на руках книгу.

     Робота виконана у притаманних художниці спокійних пастельних тонах. На нейтральному, досить абстрактному тлі виділяються фігури головних героїв композиції – Марії та Гавриїла. Досить яскравий синій колір вбрання Марії врівноважується неконтрастними, майже ахроматичними тонами тла. Тривалий час Тетяна експериментувала з технікою вільного розпису по шовку, використовувала водяні фарби, які вільно і м’яко розтікаються по мокрому шовку. Тому це не є батик в його звичному вигляді. За словами З. А. Чегусової - це живопис на шовку.