Українські порохівниці |
||||||||||||||||||||||||||||
ПошукУсі розділи колекціїХудожнє різьблення та розпис на дереві. Українські порохівниці Твори нар. худ. України К. Білокур Твори нар. худ. України М. Примаченко |
Серед мотивів декорування порохівниць одним з найбільш давніх є невеликі за розмірами концентричні кола з крапкою всередині, які виконувалися за допомогою металевого двозубця – так званий очковий орнамент. Значного поширення набула розетка – давній символ сонця. Походження цього мотиву сягає глибокої давнини, коли первісна людина за допомогою знаків-символів передавала своє уявлення про світ і вірила в їх охоронну силу. Улюбленим мотивом декорування є виноградна лоза, яка в творах мистецтва того часу була елементом християнської символіки. Виноградна лоза часто зображується в композиціях із зображеннями Голгофського хреста, обабіч якого розміщували знаряддя мук Христових (копіє і тростину) та написи-криптограми: ІНЦІ (Ісус Назорей Цар Іудейський), ІС/ХС (Ісус Христос), НИ/КА (Перемагає), МЛ/РБ (Місце лобне раєм буде), Г/Г (Гора Голгофа), Г/А (Голова Адама). Рослинний орнамент на порохівницях трактується у вигляді стилізованого дерева або квітки, що виростає з вазона. Мають місце зображення вершників (запорозького козака, турка), звірів, птахів, культових споруд, жанрових сцен (наприклад, полювання), двоголових орлів, хрестів, херувимів тощо. На одній з порохівниць можна побачити багато малюнків-символів: лев – сила, орел – влада, пелікан – самопожертва, хрест – віра, дві пташки на гілці – зародження життя, меандр – нескінченність.
Невелику групу складають порохівниці, виконані з рогу бика. Вони темного кольору, плескатої, злегка загнутої форми. Вузький кінець часто має завершення у вигляді голови риби або качки. На їх орнаментиці позначився стиль класицизм, який поширився в мистецтві кінця ХVІІІ – початку ХІХ ст. На них ми бачимо жанрові сцени, зображення сільського пейзажу з будинками, деревами, криницею, жіночою постаттю з коромислом і відрами, військових; пояснювальні написи до них: «Попалася уточка», «Заграй брат козачка нутка випьем гарань винца». У музейній колекції зберігається цікава порохівниця, виготовлена з дерева і вкрита шкірою змії, що з часом закам’яніла. Вона має форму дуже загнутого рогу. Серед запорожців побутували і порохівниці східного походження. Вони потрапляли до них шляхом здобичі або торгівлі. Відомо, що й на території України, зокрема у Львові, у ХVІІ – ХVІІІ ст. проживало багато вірмен, які займалися виготовленням зброї та порохівниць. Музей володіє двома такими пам'ятками, виконаними зі слонової кістки. Вони декоровані традиційним східним орнаментом, металевий затискач вкритий золоченням. Наприкінці ХІХ – початку ХХ ст. порохівниці набули поширення у гірських районах Карпат. Рогові оздоблювали накладними металевими пластинами з карбованим орнаментом, а дерев’яні – різьбленням та інкрустацією рогом, бісером, перламутром, кольоровим деревом. Нині порохівниці є раритетними пам’ятками, історична цінність яких з кожним роком зростає. Їх по праву можна поставити в ряд видатних творів українського народного мистецтва. Прим. Таушування - техніка прикрашення металевого виробу дорогоцінним чи кольоровим металом контрастуючого кольору. На поверхні за допомогою гравірування або чеканки створюються заглиблення, у які забивається дріт з кольорового металу. Від нім. Tausch - заміна.
Заступник директора з наукової роботи
| |
© 2006 Музей українського народного декоративного мистецтва: Умови використання матеріалів |