ПочатокКолекціяФарфор, фаянс

EN  EN

Пошук

Усі розділи колекції



Натисніть, щоб одержати збільшене зображення.

 
Супова ваза від чайно-столового сервізу. Поч. ХІХ ст.
Корецький фарфоровий завод (1784–1831)
м. Корець, Волинська губ.
Фарфор; рельєф, надполив’яний розпис, золочення

      У колекції Національного музею українського народного декоративного мистецтва чільне місце займає зібрання виробів фарфорових і фаянсових підприємств України ХVІІІ–ХХ ст. У представлених творах яскраво відображаються зміни та розвиток мистецьких стилів і напрямків, орієнтування на кращі європейські зразки й водночас характерні особливості національної культури, що й зумовлює їх самобутність.

      Перші вітчизняні підприємства галузі почали функціонувати ще наприкінці ХVІІІ – на початку ХІХ ст. Саме в цей час на Волині починають діяти Корецький фарфоровий завод (1784–1831), Баранівський фарфоровий завод (засновано 1803 р.), Городницький фарфоровий завод (засновано 1807 р.).

      Ранні твори несуть у собі характерні риси класицистичного стилю, що на той час був панівним у мистецтві. Витонченість силуету, чіткість пропорцій і ретельна проробленість деталей, благородна стриманість декору властиві виробам Корецького заводу. Прикладом можуть бути предмети, в оздобленні яких провідну роль відіграє золочення, що вигідно підкреслює білизну фарфору. Велику групу становлять вироби, прикрашені поліхромним розписом.

Переважають рослинні мотиви у вигляді квітів, букетів, гірлянд з дубових листків, стебел з листям і гронами винограду, а також зображення вензелів, монограм. В оздобленні тарілок і блюд найчастіше зустрічається відомий у різних версіях композиційний прийом: букет квітів у центрі дзеркала і три гілочки – на бортику. Такий варіант декорування використовували як майстри Корця, так і Баранівського фарфорового заводу.

      Перші вироби Баранівки стилістично тяжіють до стилю ампір, проте згодом акцент у підході до формотворення й декорування зміщується в бік ускладнення. В колекції найбільш повно представлено предметний ряд баранівських тарілок, блюд. Є й кілька ваз, в оздобленні яких застосовано розпис або поєднане з розписом тонування.

Натисніть, щоб одержати збільшене зображення. 

 
Миска з накривкою. Перша третина ХІХ ст.
Баранівський фарфоровий завод (засн. 1803 р.)
м. Баранівка, Волинська губ.
Фарфор; надполив’яний розпис

Натисніть, щоб одержати збільшене зображення.

 
Кашпо. Кін. ХІХ ст. (?)
Городницький фарфоровий завод (засн. 1807 р.)
м. Городниця, Волинська губ.
Фарфор; надполив’яний розпис

      Досить широким був і асортимент предметів Городницького фарфорового заводу. Цікавими зразками продукції підприємства є флакон для сухого чаю у вигляді чотирикутної призми та ажурна ваза для фруктів, прикрашені поліхромним розписом.

      Окрім великих заводів, в Україні діяло також багато невеличких підприємств, що виникали, як правило, під впливом більш потужних осередків. У колекції є вироби Ємільчинського фарфорового заводу (др. пол. 1820-х рр. – 1852 р.), Білотинського (1850–1880-ті рр.), Барашівського (1854–1910 рр.), Романівського (1860–1880-ті рр.), Кам’янобродського (засновано в 1874 р.).

      Окрасою зібрання є предмети Волокитинського фарфорового заводу (1839–1861). Перші вироби підприємства ще позначені класицистичними рисами, проте найбільший вплив на продукцію заводу мав мистецький стиль “друге рококо”, що переживав час свого відродження у 1840–1870-х рр. Твори цього періоду відзначаються пишністю й вибагливістю форм, багатством і оригінальністю декору, виконаного в характерних для Волокитина техніках – тонуванні, золоченні з використанням рельєфних, ліпних, живописних мотивів.

Натисніть, щоб одержати збільшене зображення. Натисніть, щоб одержати збільшене зображення.

Декоративні вази. Сер. ХІХ ст.
Волокитинський фарфоровий завод (1839–1861)
с. Волокитине, Чернігівська губ.
Фарфор; рельєф, ліплення, надполив’яний розпис, тонування, золочення

Натисніть, щоб одержати збільшене зображення.

 
Корпус для камінного годинника. 1840-і – 1850-і рр.
Волокитинський фарфоровий завод (1839–1861)
с. Волокитине, Чернігівська губ.
Фарфор; рельєф, надполив’яний розпис, ліплення, золочення

Натисніть, щоб одержати збільшене зображення.

 
Предмети чайного посуду. Сер. ХІХ ст.
Волокитинський фарфоровий завод (1839–1861)
с. Волокитине, Чернігівська губ.
Фарфор; рельєф, надполив’яний розпис, ліплення, золочення

Натисніть, щоб одержати збільшене зображення. 

      Серед багатоманіття посудних форм Волокитина особливу увагу привертають чайні набори. Комплект кожного складається з мініатюрного чайничка, спиртівки (грілки) і підставки під неї. Чайні набори відрізняються за формою і декором. У збірці є набори циліндричної форми, у вигляді трикутника чи багатогранника. В декорі переважає квітковий розпис, золочення, а також оздоблення у техніці “діафанії”, коли зображення стає більш помітним при освітленні зсередини.

      Індивідуальність і стиль Волокитинського фарфорового виробництва багато в чому визначили його скульптурні вироби. Серед основних сюжетів можна виділити твори реалістичного, сентиментально-пасторального, побутового, історико-літературного змісту, а також портрет. Чудовими зразками фарфорової пластики Волокитина є скульптури “Українка” та “Козак на посту”, “Есмеральда” та “Феб де Шатопер”, фігурки анімалістичного та жартівливого змісту тощо.

    “Ведмідь, що читає газету”. Скульптура. Сер. ХІХ ст.
Волокитинський фарфоровий завод (1839–1861)
с. Волокитине, Чернігівська губ.
Фарфор; лиття, надполив’яний розпис, тонування

      Справжньою гордістю музейної колекції є вироби Києво-Межигірської фаянсової фабрики (1798–1877).

      У формі та декорі межигірських ваз початку ХІХ ст. чітко виражені особливості стилю ампір, що виявляються у прагненні до наслідування античних форм, пропорцій, сюжетів та орнаментальних мотивів. В їх оздобленні застосовували рельєф, ліплення, друковані малюнки, що органічно поєднувалися з одноколірним глазуруванням.

      Розмаїттям форм відзначається чайний, кавовий, столовий посуд. Особливо елегантний вигляд мають сервізи, вкриті бузковими поливами і прикрашені рельєфним декором, так звані гіпюрові, що свого часу стали своєрідною візитною карткою Києво-Межигірської фабрики.

Натисніть, щоб одержати збільшене зображення. 

 
Ваза. Перша третина ХІХ ст.
Києво-Межигірська фаянсова фабрика (1798–1877)
Фаянс, кольорова полива; рельєф, друк

      Саме на цьому підприємстві, починаючи з 1811 р., вперше з-поміж вітчизняних виробників фарфору та фаянсу в оздобленні виробів застосовують техніку друку. В ранніх творах спостерігається звернення до військової тематики. Пізніше з’являється серія тарілок, прикрашених друкованими зображеннями краєвидів та архітектурних пам’яток Києва, Межигір’я та інших міст. В останні роки колекція поповнилася відреставрованими суповими вазами, оздобленими орнаментами, виконаними в техніці друку.

      У групі творів культового призначення – всеношник, що використовувався під час Пасхальної літургії, великодні писанки, декоровані друкованими малюнками, ікони та лампади, в тому числі й нещодавно відреставровані.

      Незначну колекцію межигірської пластики представлено бюстами Петра І та Катерини ІІ, скульптурами “Вакханка” та “Олдрідж”, виконаними у бісквіті.

Натисніть, щоб одержати збільшене зображення.

 
Блюдо. 1839 р.
Києво-Межигірська фаянсова фабрика (1798–1877)
Фаянс; друк, розпис

Натисніть, щоб одержати збільшене зображення.

 
Супова ваза. 1830 р.
Києво-Межигірська фаянсова фабрика (1798–1877)
Фаянс, полива; рельєф, друк

Натисніть, щоб одержати збільшене зображення.

 
Предмети столового посуду. Сер. ХІХ ст.
Києво-Межигірська фаянсова фабрика (1798–1877)
Фаянс; рельєф, кольорова полива

Натисніть, щоб одержати збільшене зображення.

 
“Вакханка” (“Дівчина з виноградом”). Скульптура. 1852 р.
Києво-Межигірська фаянсова фабрика (1798–1877)
Бісквіт; лиття

Натисніть, щоб одержати збільшене зображення.

 
Всеношник. 1840-і – 1870-і рр. (?)
Києво-Межигірська фаянсова фабрика (1798–1877)
Фаянс; рельєф, кольорова полива

      Мистецтво фарфору ХХ ст. формувалося вже на інших, якісно нових засадах, зумовлених поширенням авангардних напрямків і течій.

      Художники 1930-х рр. у своїй творчості розвивають агітаційний напрямок. На противагу ручному розпису ширше застосовують механічні засоби відтворення малюнка: друк, трафарет, аерограф. В оздобленні переважають теми індустріалізації, колективізації, оборони країни, в декор часто вводяться портретні зображення відомих політичних діячів. Так, до висвітлення актуальних тем життя тогочасного суспільства в своїх творах неодноразово звертався П. Мусієнко, який тривалий час працював на Городницькому фарфоровому заводі. З цим підприємством пов’язана також творча діяльність талановитого скульптора Ж. Діндо.

Натисніть, щоб одержати збільшене зображення.

 
Токаренко Т. І. (нар. 1911 р.)
“Планеристка”. Скульптура. 1937 р.

Городницький фарфоровий завод (засн. 1807 р.)
м. Городниця, Житомирська обл.
Фарфор; лиття, надполив’яний розпис

Натисніть, щоб одержати збільшене зображення.

 
Блюдо. 1931 р.
Будянський фаянсовий завод (1887–2008)
м. Буди, Харківська обл.
Фаянс, полива; трафарет, золочення

Натисніть, щоб одержати збільшене зображення.

 
Єрмоленко В. П. (нар. 1937 р.)
Предмети від чайно-десертного сервізу “Золотий серпень”. 1975 р.

Сумський фарфоровий завод (засн. 1965 р.)
Фарфор; надполив’яний розпис, золочення

Натисніть, щоб одержати збільшене зображення.

 
Павленко В. І. (1912–1991)
Чайний комплект. 1960 р.

Київський експериментальний кераміко-художній завод (1924–2006)
Фарфор; лиття, надполив’яний розпис, золочення

Натисніть, щоб одержати збільшене зображення.

 
Козлова Я. П. (нар. 1927 р.), Тимченко М.К. (1922–2009)
Ваза декоративна “На подвір’ї”. 1972 р.

Київський експериментальний кераміко-художній завод (1924–2006)
Фарфор; надполив’яний розпис, золочення

Натисніть, щоб одержати збільшене зображення.

 
Сень І. П. (нар. 1928 р.)
Предмети від десертного набору “Травневі квіти”. 1977 р.

Будянський фаянсовий завод (1887–2008)
м. Буди, Харківська обл.
Фаянс; підполив’яний розпис

Натисніть, щоб одержати збільшене зображення. 

 
Трегубова В. М. (нар. 1926 р.)
Барильце від комплекту “Ой, там, на току, на базарі…”. 1982 р.

Коростенський фарфоровий завод (засн. 1904 р.)
с. м. Коростень, Житомирська обл.
Фарфор; лиття, ліплення, підполив’яний і надполив’яний розпис, люстр

      Мистецтво українського фарфору другої половини ХХ ст. визначила діяльність Баранівського, Городницького, Коростенського, Полонського, Довбиського, Полтавського та Сумського заводів. Поряд з ними в 1945 р. розпочинає працювати Київський експериментальний кераміко-художній завод. З діяльністю цього підприємства пов’язана творчість цілої плеяди талановитих митців. Серед них – відомі петриківчанки В. Клименко-Жукова, заслужені майстри народної творчості В. Павленко та Г. Павленко-Черниченко, народний художник України М. Тимченко. У колекції представлено виконані ними чайні, кавові, столові сервізи, вази, декоративні тарелі, оздоблені в техніках надполив’яного та підполив’яного розпису, часто з доповненням позолоти.

      Цікавий і цілком самостійний напрямок сучасного мистецтва фарфору – скульптура малих форм. У музеї зберігається досить велика колекція творів відомого скульптора В. Щербини. Автор запозичує образи з народної творчості, художньої літератури, сучасної дійсності. Роботи інших талановитих малоформістів – О. Жникруп, В. Трегубової – яскраво виявляють самобутність, творчий стиль їхніх авторів, демонструють відчуття матеріалу, глибоке знання народної культури.
Натисніть, щоб одержати збільшене зображення. Натисніть, щоб одержати збільшене зображення.

 
Жникруп О. Л. (1931–1993)
Скульптурна композиція “Лікнеп”. 1972 р.

Київський експериментальний кераміко-художній завод (1924–2006)
Фарфор; лиття, надполив’яний розпис

    Щербина В. І. (нар. 1926 р.). Скульптурна композиція “Цирк”. Фрагмент. 1981–1982 рр.
Київський експериментальний кераміко-художній завод (1924–2006)
Фарфор; підполив’яний та надполив’яний розпис, золочення

      Музей володіє цінною збіркою будянського фаянсу. Завод заснував М. С. Кузнецов у 1887 році в містечку Буди на Харківщині. Увагу привертають чайні, столові набори, окремі предмети, декоровані рослинним орнаментом у техніці підполив’яного розпису, що якнайкраще підкреслює форму та природні властивості матеріалу. У музейній колекції фаянсу зберігаються твори всіх провідних художників Будянського заводу – Р. Вакули, О. Рибіної, Б. П’яніди, І. Сеня, Г. Кломбіцької, Г. Чернової.

      На межі тисячоліть український фарфор переживає новий етап свого розвитку. Головна ознака сучасного фарфору – акцент на символічному звучанні, експресивне навантаження предметів і часто другорядна роль їх утилітарного призначення. Вільно фантазуючи, орієнтуючись на традиційні форми, сучасні художники прагнуть надати фарфоровим предметам нового звучання, творчо переосмислити і трансформувати їх, якнайповніше виявляти пластичні властивості матеріалу.

Світлана Яценко
фото Михаїл Андреєв

 

На початок





ПочатокКолекціяФарфор, фаянс


© 2011 Національний музей українського народного декоративного мистецтва: Умови використання матеріалів